resource(15) of type (mysql result) resource(17) of type (mysql result) resource(46) of type (mysql result) resource(54) of type (mysql result) Радіомодифікуюча та хіміотерапія у комплексному лікуванні високозлоякісних гліом головного мозку - Представительство ОллМед Интернешнл в Украине resource(93) of type (mysql result)
ОллМед Интернешнл в Украине Информация Публикации Радіомодифікуюча та хіміотерапія у комплексному лікуванні високозлоякісних гліом головного мозку
Фев 08
Среда
resource(130) of type (mysql result)
resource(123) of type (mysql result)
Радіомодифікуюча та хіміотерапія у комплексному лікуванні високозлоякісних гліом головного мозку
Лазар Д.А.

Національна медична академія післядипломної освіти ім. ПЛ.Шупика

Проблема променевого, комбінованого та комплексного лікування хворих з первинними злоякісними пухлинами головного мозку на сьогодні не втратила своєї гостроти та актуальності для клінічної нейроонкології і радіології. Це зумовлено з одного боку неуклінним зростанням захворюваності даною патологією, котра за даними Національного канцер реєстру України становить 4,6-5,3 нових випадків на 100 000 дорослого населення, а з Іншого боку - до кінця не визначеними методологічними підходами до сучасних методів і методик променевої терапії [1, 2, 3, 12, 15].

Променева терапія (ПТ) поряд з хірургічним втручанням і на сьогодні залишається основним методом лікування хворих на злоякісні пухлини головного мозку (ЗПГМ). Абсолютно опромінення показане більше ніж 90% хворим зазначеною патологією, тому розробка та впровадження найефективніших способів опромінення, які б враховували сучасні данні радіобіології, є приоритетним напрямком розвитку променевої терапії [4, 5, 10]. Але високий ступінь злоякісності переважної більшості пухлин головного мозку (гліобластоми та анапластичні астроцитоми), інвазивний характер їх росту, відсутність чітких меж пухлин, включення в патологічний процес життєво та функціонально важливих структур головного мозку, суттєво обмежують можливості хірургічних та традиційних променевих методів лікування [10, 11, 19, 22]. Найбільш перспективний напрямок досліджень, спрямований на подовження термінів та підвищення якості життя пролікованих хворих, на нашу думку, знаходиться у площині застосування сучасних комплексних підходів до лікування, котрий включає більш широке впровадження в клінічну практику новітніх технічних засобів опромінення (модифікований лінійний прискорювач, гама-ніж, кібер-ніж, бор-нейтронозахватна терапія та ін.) та методик нетрадиційного підведення разових та сумарних осередкових доз, розробку методів селективної дії на радіочутливість пухлинної і нормальної тканини для розширення меж радіотерапевтичного інтервалу та застосування хіміотерапевтичних препаратів останнього покоління.

Згідно з даними літературних джерел, та за результатами власних досліджень, висока ефективність комплексного застосування гіперфракціонованих методик опромінення хворих на фоні використання радіомодифікуючих властивостей препарату капецитабін не викликають заперечень. Терміни життя пролікованих хворих за рахунок цих двох взаємно потенціюючих чинників збільшуються майже в два рази [9,13,14,18].

Все більшого застосування в лікуванні гліом головного мозку високого ступеня злоякісності набувають хіміопрепарати імідазотеразинового ряду, а саме темозоломід. Він циркулює у крові у зв'язаному вигляді та піддається спонтанному гідролізу в новоутворенні, створюючи активний метаболіт МТІС та реактивний іон метілдезоніум. Темозоломід викликає порушення ДНК за рахунок алкілювання гуаніну в положенні О6 та додаткове алкілювання в положенні N, що викликає множинні розриви ДНК, які неспроможна відновити внутріклітинна система репарації. Крім того, препарат подавляє дію ряду ферментів, відповідних за репарацію ДНК новоутворень [16, 17, 23].

В представленому дослідженні ми провели порівняльний аналіз ефективності застосування темозоломіду різних фірм виробників: "Темодалу" (Schering-Plough) та "Темонату" (Натко Фарма, що знаходиться у промоції компанії ОллМед Інтернешнл, Інк.).

Матеріали та методи дослідження. У 295 хворих на високозлоякісні гліоми головного мозку проведено порівняльний аналіз ефективності застосування традиційних (121 пацієнт) та модифікованих гіперфракціонованих методик променевої терапії (174 пацієнти) після хірургічного втручання. З них у 169 хворих було діагностовано гліобластому, а у 126 пацієнтів анапластичну астроцитому III ступеня злоякісності. Модифіковану гіперфракціоновану променеву терапію починали з гомогенного опромінення всього головного мозку, незалежно від розмірів і локалізації новоутворень, разовою осередковою дозою 1,5 Гр двічі на добу з інтервалом між сеансами 4-5 годин. Після підведення дози 39-42 Гр розміри полів зменшували до + 3-4 см від новоутворення та доводили сумарну дозу до 66-72 Гр. При цьому сумарна ізоефективна доза на злоякісну пухлину складала 70,4-76,8 Гр.

76 хворим після хірургічного втручання під час всього курсу променевої терапії, як радіомодифікатор, призначався препарат капецитабін per os по 1000 мг два рази на добу з перервою в 12 годин. У 41 з них був встановлений діагноз гліобластома, а у 35 хворих - астроцитома III ст. зл. Також 44 хворих (24 пацієнтів гліобластомою та 20 астроцитомою III ст. зл.) протягом всього курсу променевої терапії (40-42 дні) отримували хіміотерапію препаратом темозоломід ("Темодал" - 34 хворих, "Темонат" - 10 хворих). Обидва хіміопрепарати призначались per os у дозуванні 75 г/м2 з наступними курсами ад'ювантної хіміотерапії (кожен курс 28 днів, по 150 мг/м2 на протязі 5 днів, потім 23 дні перерви).

Результати та їх обговорення. Оцінку ефективності проведеного лікування проводили за показниками середньої тривалості життя та його якості, кількості та ступеню виразності променевих реакцій. Також надавали оцінку токсичності запропонованої схеми комплексної терапії. Отримані показники порівнювались з групою хворих, що отримала традиційну післяопераційну променеву терапію (контрольна група) та групами пацієнтів, яким застосовувалось післяопераційне модифіковане гіперфракціоноване опромінення в самостійному варіанті та у разі призначення комплексного лікування: хіміопрепарату темозоломід та радіомодифікатора капецитабін. Гіперфракціоноване опромінення всі хворі отримали в повному обсязі за один етап без перерви в лікуванні. При комбінованому лікуванні із застосуванням традиційної методики післяопераційного опромінення (контрольна група) середня тривалість життя хворих на гліобластому склала 17,4±2,1 міс, а пацієнтів астроцитома III ст. зл. -19,4±2,8 міс.

Застосування модифікованого гіперфракціонованого опромінення з просторово-часовою оптимізацією дози після радикального хірургічного втручання дозволило збільшити ці показники до 36,8±4,1 міс. та 40,1 ±5,4 міс. відповідно. Але найвищою виживаність була констатована у групі хворих, яка отримала післяопераційне гіперфракціоноване опромінення на фоні хіміотерапії та радіомодифікації зазначеними препаратами. Так, середня тривалість життя хворих на гліобластому зросла до 41,3±2,4 міс, а тривалість життя хворих на астроцитому III ст. зл. збільшилась до 45,2±2,6 міс, що підтверджувалось об'єктивними даними КТ та МРТ досліджень у динаміці перебігу захворювання.

Застосування запропонованої комплексної методики лікування хворих на високозлоякісні гліоми головного мозку також сприяло більш суттєвому покращенню якості життя пролікованих пацієнтів. Так, якщо після застосування традиційних підходів до лікування цих хворих якість життя за шкалою Карновського зростала на 10-20 балів, то завдяки використанню розробленої методики комплексного лікування якість життя підвищувалась на 30 і більше балів.

При використанні гіперфракціонованого опромінення з просторово-часовою оптимізацією дози на 74,3% зменшилась кількість та ступінь виразності сухих епідермітів на межах полів опромінення. Випадків вологого епідерміту в проведеному дослідженні, на відміну від контрольної групи, взагалі не спостерігали.

Таким чином, запропонована методика комплексного підходу до лікування високозлоякісних гліом головного мозку дозволила суттєво покращити результати лікування хворих. Так, застосування гіперфракціонованих методик променевої терапії з просторово-часовою оптимізацією дози в післяопераційному періоді, у порівняні з традиційним післяопераційним опроміненням, дозволила більше ніж у двічі збільшити показники середньої тривалості життя хворих на гліобластому та астроцитому III ст. зл., а саме з 17,4±2,1 міс. до 36,8±4,1 міс. та з 19,4±2,8 міс. до 40,1±5,4 міс. відповідно. Використання селективної радіомодифікуючої дії капецитабіну та незаперечно високих хіміотерапевтичних властивостей препарату темозоломід у хворих на гліоми головного мозку підвищило показники виживаності на 6 і більше місяців в рівнозначних групах хворих. Крім того, ми не отримали суттєвої різниці як в ефективності запропонованої схеми комплексного лікування, так І її токсичності (зокрема нудоти та блювоти) у разі застосування хіміопрепаратів "Темодал" і "Темонат" протягом майже двох років дослідження.

Застосування комплексного підходу до лікування високозлоякісних гліом головного мозку сприяє суттєвому зростанню якості життя пролікованих хворих, зменшує кількість та ступінь виразності променевих реакцій І ускладнень.

Висновки.

  1. Підвищення ефективності лікування хворих на високозлоякісні гліоми головного мозку лежить у площини більш широкого застосування новітніх комплексних методів та методик лікування.
  2. Гіперфракціонована променева терапія з просторово-часовою оптимізацією дози дозволяє більше ніж у двічі підвищити показники середньої тривалості життя хворих на гліобластому та астроцитому III ст. зл.
  3. Висока ефективність застосування хіміопрепарату темозоломід ("Темодал" і "Темонат") та радіомодифікатора капецитабіна при комплексному лікуванні гліом головного мозку не викликає сумнівів та потребує більш широкого клінічного впровадження.

Література

  1. Голдобенко Г.В., Канаев СВ. Современные проблемы радиационной онкологии //Вопр. Онкологии.-1997.-Т.43, №5.-С481-486.
  2. Дарьялова СЛ., Бойко A.B., Черниченко A.B. Современные возможности лучевой терапии злокачественных опухолей // Рос. Онколог. Журнал.-2000.-№1.-С.48-55.
  3. Зозуля Ю.А, Розуменко В.Д, Лисяный Н.И. Проблемы современной нейроонкологии // Журн. АМН Украины.-1999.-Т.5, №3.-С. 426-441.
  4. Клюшина О.Н. Клинико-тактические аспекты лучевого лечения первичных и метастатических опухолей головного мозга // Вестник рентген, и радиол. -1996.-№4.-С.142.
  5. Коновалов C.B., Аксенов В.В. Комбинированное лечение опухолей глубинных отделов головного мозга // Бюл. Укр. Асоціації нейрохірургів.-1998.-№5.-С. 120-121.
  6. Лазарь Д.А. Гиперфракционированная лучевая терапия злокачественных опухолей головного мозга // Матеріали III з'їзду нейрохірургів України. Алушта, 2003.-С. 199-121.
  7. Лазар Д.А. Використання радіомодифікуючих властивостей фторпіримідинів у комплексному лікуванні злоякісних пухлин головного мозку // Променева діагностика, променева терапія.- 2005.- №4.- С. 70-72.
  8. Лазар Д.А. Первый опыт использования препарата "Кселода" при лечении злокачественных опухолей головного мозга // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Вип.14, книга І.-Київ, 2005.- С. 208-216.
  9. Лазар Д.А., Розуменко В.Д. Оцінка ролі фактора часу в комбінованому лікуванні первинних злоякісних пухлин головного мозку // Український нейрохірургічний журнал, 2007, №2, С. 11-3.
  10. Осинский СП., Щеглов В.И., Аннин Е.А., Гуляев В.Г. Лечение злокачественных опухолей головного мозга: общее состояние проблемы и пути ее решения (обзор литературы) // Укр. Журн. малоінваз. та ендоскоп, хірургії.-1998.-Vol.2.-№4.-C.37-44.
  11. П.Пилипенко M.I., Горбань СМ., Мечов Д.С. Принципи фракціонування курсу радіотерапії. 2. Фактори доза-час // УРЖ.. 2001.-Т.7, №4.-С451-454.
  12. Розуменко В.Д., Главацкий А.Я., Хмельницький Г.В. Гліоми головного мозку: діагностика, лікування та прогнозування його результатів. Сучасний стан проблеми // Онкологія.-2000.-Т.2.-№4.-С.275-281.
  13. Розуменко В.Д. Бор-нейтронозахватная терапия опухолей головного мозга (обзор литературы) // Український радіологічний журнал.-2001.-№3.-С4-12.
  14. Bauman G.S., Gaspar L.E., Fisher В J. et al. Prognostic factors in malignant gliomas // Intern. J. Radiвt. Oncol. Biol. Phys.-1994.-V.29, N 4. P. 835-839.
  15. Blomgren H. Brain tumors //Acta Oncol.-1996.-V.35.-Suppl.7.-P. 16-21.
  16. Do V., Gebski V., Barton M.B. The effect of warning for radiotherapy for grade III/IV gliomas // Radiother. Oncol.-2000.-Vol.57.№2/-P. 131-' 136.
  17. Feltz R., Schalldach U., Kruger J., Ruhashya R. Malignant brain tumor after radiotherapy // Zentraibl Neurochir. -2001 .-V.62,N2.-P. 48-56.
  18. Hiderghety K., Sauerwein W., Haselsberger K. Et al. Postoperative treatment of glioblastoma with BNCT at the petten irradiation facility // Strahlentheparie Oncol. -1999. -V.175. -Suppl.2.-P.lll-114.
  19. Matsumoto Y., Nisnimura T., Hirota S et al. Second malignancies following radiotherapy: an analysis of 54 cases accumulated by mail survey in Japan // Nippon Igaku Hoshasen Gakkai Zasshi.-2002.-V.62,Nl .-P. 27-31.
  20. Mikkelsen T. Cytostatic agents in the management of malignant gliomas // Cancer Control: J. Moffit Cancer Center.-1998.-N5 .-P. 52-62.
  21. Reddy A.T. Advances in biology and treatment of childhood brain tumors // Curr. Neurol. Neurosci. Rep.-2001 .-V. 1 ,№ 1.- P. 137-143.
  22. Ushio Y., Kochi M. Prognostic factors in malignant gliomas // Qan To Kadaku Ryoho. 1996.-V.23.№5.-P.643-648.
  23. 23.Year 2000 Standard Statistical Report // Central Brain Tumors Registry of the United States. 1999.-P. 7-18.

Резюме.

Розроблений оригінальний комплексний метод лікування хворих на високозлоякісні гліоми головного мозку, який ґрунтується на поєднанні гіперфракціонованої променевої терапії, радиомодифікуючої дії препарату капецитабін та протипухлинної дії препарату темозоломід. Отримано зростання термінів життя пролікованих хворих в два і більше разів.

Ключові слова: гліоми головного мозку високого ступеню злоякісності, гіперфракціоновану променева терапія, радіомодифікуюча терапія, хіміотерапія.

Summary. The original complex method of treatment patients with high grade gliomas of a brain, which one is grounded on combined usage hyperfractionated of radiotherapy, radiomodyfying effect of capecitabinum and chemotherapy by temozolomid. The augmentation of lifetime patients in two and more times is obtained.
Key words. High grade gliomas of a brain, hyperfractionated of radiotherapy, radiomodyfying, chemotherapy

Адреса для листування:    

Лазар Дмитро Анатолійович
д.м.н., професор кафедри радіології Національної медичної академії пІслядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МЗ України
Україна, 04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9
тел.р. 380(044)423-33-96
 
ОллМед Интернешнл в Украине Информация Публикации Радіомодифікуюча та хіміотерапія у комплексному лікуванні високозлоякісних гліом головного мозку